Село Мезин на Понорниччині відоме всьому світу завдяки палеолітичній стоянці – одній з найдавніших пам’яток людства. Та цей берег Десни дав країні не лише сліди кам’яного віку. Тут 1918 року народилася Ніна Шульгіна – жінка, яка стала однією з провідних дослідниць імунології ока в Інституті імені Філатова.
Народилася Ніна Сергіївна Шульгіна 1918 року в селі Мізин (Мезин) на правому березі Десни. Дорога з невеликого чернігівського села повела її на південь, до моря.
У 1940 році вона з відзнакою закінчила біологічний факультет Одеського державного університету. Одеса стане її другим домом – містом, з яким буде пов’язане все подальше життя й наукова праця.
Та спершу був не лабораторний стіл, а окупація. Коли до Одеси прийшла війна, Шульгіна долучилася до підпілля – збирала розвідувальні відомості в захопленому місті. За ці роки вона отримала медалі «За відвагу» та «За оборону Одеси». Війну вона пройшла не як учена, а як учасниця спротиву.
Коли місто звільнили, Ніна Сергіївна повернулася до науки. Ще 1946 року вона захистила кандидатську дисертацію.
З 1950 року доля Шульгіної остаточно пов’язалася з Інститутом очних хвороб імені В. П. Філатова – одним із найвідоміших офтальмологічних центрів світу. Уже наступного, 1951 року, вона очолила лабораторію консервації тканин.
Лабораторія, яку вона очолила, мала особливе значення. Інститут Філатова уславився операціями з пересадки рогівки, а для них потрібна була збережена донорська тканина. Консервація тканин – це той фундамент, без якого пересадки були б неможливі.
Її власним науковим полем стала імунологія ока – напрям на стику біології та офтальмології. Шульгіна досліджувала, як імунна система реагує на тяжкі ушкодження, передусім на опіки рогівки, і як ці реакції впливають на загоєння та збереження зору. У 1965 році вона стала доктором біологічних наук, а 1968-го – професором.
Праця десятиліть дістала визнання. У 1978 році Ніна Шульгіна стала лауреаткою Державної премії УРСР – за роботу «Патогенез і лікування опіків очей та їх наслідків». Це була не суха теорія, а наука, що допомагала повертати людям зір після найважчих травм.
Опіки очей – одне з найскладніших ушкоджень в офтальмології. Розуміння імунних механізмів, яким Шульгіна присвятила життя, стало внеском у лікування тих, кого ще донедавна вважали безнадійними.
Ніна Сергіївна Шульгіна померла 9 грудня 1990 року в Одесі. За плечима лишилося майже сорок років в Інституті Філатова, наукова школа, десятки праць про найтонші механізми людського ока.
А починалося все там, на Десні, у Мезині – селі, яке світ знає за прадавньою стоянкою, але яке варте пам’яті й за тих людей, що виросли на його берегах уже в новому часі.
P.S. Якщо у вашій родині збереглися старі світлини Мезина та сіл Понорницької громади, перекази чи документи про земляків, що прославили край – надсилайте нам: @mmedia_addnews_bot