ІСТОРІЯ РЕГІОНУ
РЕКЛАМА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ – ДВИГУН РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ
Одна з перших форм реклами, яку ще називають вулично-ярмаркові крики, споконвіку існувала в усьому світі. “Пиріжки гарячі – купуй, хто не ледачий”, таку й подібну голосову рекламу у різні часи було чути на ярмарках та базарних площах. Тобто, усе, що продавалося, рекламувалося голосом. Таку рекламу чули тільки людей, які знаходилися поблизу, а значить її вплив був дуже обмежений.
Тож не дивно, що на межі ХІХ–ХХ століть головне місце посіла друкована реклама. Адже радіо, телебачення, тим більше інтернету тоді ще не було. На території сучасних Новгород-Сіверського та Корюківського районів газети у ті часи не видавалися. Освічені та заможні мешканці краю передплачували місцеві видання “Черниговские губернские ведомости” (далі – ЧГВ), “Черниговскую земскую неделю”, різні ілюстровані журнали, найпопулярнішим з яких був часопис “Нива”, та ін. Вже тоді на шпальтах друкованих видань розміщувалося чимало оголошень рекламного змісту.
Величезна кількість рекламних оголошень стосувалася продажу дорогого одягу, різних алкогольних напоїв та лікувальних засобів, галантереї та парфумерії. Окрема увага приділялась новим на той час механізмам: швейним машинкам “Зінгер” і навіть велосипедам, які на той час були справжнім дивом. Щодо реклами культурних подій, то поруч з оголошеннями про театральні вистави та концерти, досить часто знаходимо інформацію про сеанси сінематографів. Перші кінопокази в Чернігові та інших великих населених пунктах організовувалися зазвичай підприємцями з інших міст, які привозили із собою відповідне обладнання. “Тільки один день і тільки один сеанс у вашому місті! Поспішайте!” – реклама у газетах та на вуличних афішах закликала подивитися на “рухомі картинки”.
Доводилося зустрічати на шпальтах ЧГВ оголошення і у вигляді спростування чуток, яке за формою також можна розцінювати як своєрідну рекламу. Скорочено воно мало такий вигляд: “Через розповсюдження брехливих чуток про банкрутство товариства чайної торгівлі “В.Висоцький і компанія”, що з’явилися завдяки одній з газет…, повідомляємо, що ми продовжуємо працювати на тому ж місці, що й раніше”. Звісно, у друкованих виданнях того часу також публікували чимало рекламних оголошень на кшталт: “Продам ділянку лісу” або “Розпочата передплата на …”.
У цей час і в повітових містах земські та приватні друкарні також починають виготовляти рекламну продукцію. Наприклад, новгород-сіверський підприємець Х. І. Бокримов у власній типографії друкував афіші для різноманітних культурних заходів, які відбувалися у місті. В одному з архівів мені довелося бачити виготовлену в його друкарні афішу театральної вистави “Мещане”, яка відбулася у Новгород-Сіверську 4 травня 1908 року. До речі, цей же підприємець на початку ХХ століття виготовляв і листівки з видами Новгород-Сіверського, які продавав у своєму ж книжковому магазині. Бокримову був дохід, і для міста – своєрідна реклама. В одній із наступних публікацій ми також плануємо висвітлити тему листівок початку ХХ століття.
Окрім того, найбільш прогресивні підприємці почитають замовляти у друкарнях виготовлення свого роду рекламних флаєрів – красивих паперових листівок з інформацією про різноманітні товари та послуги. Один із таких зразків рекламної продукції, зокрема, стосувався ягідних вин менських підприємців Соломянників. Цю листівку зберіг чернігівський колекціонер Олександр Карпенко, завдяки чому ми маємо змогу побачити цю яскраву рекламу початку ХХ ст. У той час започатковується практика надсилати рекламні флаєри передплатникам друкованих видань.
Якщо у когось із читачів збереглися зразки друкованої рекламної продукції початку ХХ століття – будь ласка, поділіться ними у коментарях. Також напишіть, чи зацікавила вас дана тема?
На знімках: друкована реклама початку ХХ століття.
Едуард Асмаковський, історик-краєзнавець спеціально для «Місцевих медіа»