Уявіть: 1860-ті роки, Чернігів. У місті немає жодного професійного українського театру. Вистави ставлять аматори – у дерев’яному театрі навпроти магістрату, перед публікою з кількох десятків чиновників та дворян. На сцену виходить жінка з Покошичів – маленького села на Коропщині. Вона співає так, що фольклорист Опанас Маркевич, колишній чоловік Марко Вовчок, не може відірватися. А через кілька років її голос зачарує Миколу Лисенка.
Ілюстрація до «Наталки Полтавки», 1834 рік. Саме цю роль Загорська першою виконала в Чернігові. Wikimedia Commons, public domain
Меланія Овдіївна Загорська (дівоче прізвище Ходот) – співачка та актриса, уродженка Покошичів Понорницької громади. Перша виконавиця ролі Наталки Полтавки на чернігівській сцені. З її голосу Лисенко записав щонайменше 27 народних пісень Чернігівщини, включених до його «Збірника».
Дворянка з Покошичів
Меланія Ходот народилася 1837 року в селі Покошичі, що за кілька верст від Понорниці. Родина належала до дворянського стану. Про її дитинство та ранні роки відомостей не збереглося – як і про більшість жінок XIX століття з невеликих сіл Чернігівщини.
6 лютого 1857 року дев’ятнадцятирічна Меланія повінчалася в Покошичах з дворянином Миколою Григоровичем Загорським. Йому було двадцять три. Цей факт встановила дослідниця Станіслава Мельник-Орехович за метричними книгами – раніше вважалося, що Меланії на час шлюбу було лише шістнадцять.
Покошичі – село, де стоїть мурована Троїцька церква 1780 року. Ймовірно, саме в ній відбулося вінчання. Село вже тоді було невеликим, але з козацькою історією – перша згадка сягає 1654 року.
Завдяки фінансовим можливостям чоловіка Меланія вступила до Київського музичного училища – відділення Імператорського Російського музичного товариства, заснованого 1863 року. Для дворянки з Коропщини це був рідкісний шанс.
Опера «Чари» і зачарований фольклорист
Після навчання Загорська повернулася до Чернігова і стала виступати на аматорській сцені.
1866 року фольклорист і етнограф Опанас Маркевич – колишній член Кирило-Мефодіївського товариства, перший чоловік письменниці Марко Вовчок – написав у Чернігові оперу «Чари» за п’єсою К. Тополі. Загорська виконала головну партію.
Маркевич був зачарований її голосом. Існують перекази, що вони одружилися і мали двох спільних дітей. Але документальних підтверджень немає – жодного запису в метричних книгах не знайдено. Що достеменно відомо: Меланія доглядала хворого на туберкульоз Маркевича до його смерті 1 вересня 1867 року в Чернігівській лікарні. Їй було тридцять.
Молодий Микола Лисенко, 1865 рік. За кілька років він запише десятки пісень з голосу Загорської. Wikimedia Commons, public domain
Двадцять сім пісень для Лисенка
Лисенко, який методично збирав українські народні пісні по всій країні, записав з голосу Загорської щонайменше 27 пісень Чернігівщини. Музикознавець Климент Квітка називав її «дуже талановитою природною співачкою» і стверджував, що загалом від неї було записано 36 пісень.
Ці записи увійшли до третього випуску «Збірника українських пісень» Лисенка – семи випусків по 40 пісень, що видавалися з 1868 по 1911 рік. Без Загорської частина мелодій Чернігівщини могла б просто зникнути.
Загорська «з особливою любов’ю популяризувала пісні Чернігівщини» – так характеризують її діяльність джерела. Для жінки з Покошичів це було більше, ніж хобі.
Наталка в часи заборон
Загорська стала першою виконавицею ролі Наталки в «Наталці Полтавці» на чернігівській сцені. Точну дату постановки встановити не вдалося – найімовірніше, це були 1880–1890-ті роки.
У 1876 році Емський указ фактично заборонив українське слово на сцені. П’ять років повної заборони – з 1876 по 1881 – підірвали кар’єри багатьох українських акторів. Загорській було тоді від 39 до 44 років.
Після 1881 року послаблення прийшло, але з обмеженнями: кожну виставу мав дозволити поліцейський цензор, тексти проходили попередню перевірку. У таких умовах Загорська і вийшла на сцену як Наталка.
Вона залишилася аматоркою. Не Заньковецька, не Садовська-Барілотті – не зірка, яку знала вся Україна. Але для Чернігова вона була першою.
Марія Садовська-Барілотті в ролі Наталки Полтавки. Загорська виконувала цю саму роль на чернігівській сцені. Wikimedia Commons, public domain
Останній день століття
Про останні десятиліття життя Загорської майже нічого не відомо. Тридцять три роки – від смерті Маркевича в 1867-му до власної смерті – залишаються білою плямою.
Відомо лише фінал. 31 грудня 1900 року Меланія Загорська померла від грипу в Понорниці. Останній день XIX століття. Їй було шістдесят три. Похована 2 січня 1901 року. Раніше в деяких джерелах помилково вказувався 1891 рік – метричні книги це спростували.
Понорниця – те саме містечко, де 1764 року народився анатом Петро Загорський, засновник першої анатомічної школи Російської імперії, академік, на чий ювілей приходив Пушкін. Чи були вони родичами – невідомо. Петро Загорський – син священика, а Меланія отримала це прізвище через шлюб. Але обидва – з одного куточка Чернігівщини.
Джерела
– Загорська Меланія Овдіївна – Вікіпедія
– Акторка Меланія Загорська популяризувала пісні Чернігівщини у ХІХ ст. – ЧЕline
– Опанас Маркевич – ВУЕ
– Збірник українських пісень Лисенка – Internet Archive
– Покошичі – Вікіпедія
Світлини: Wikimedia Commons (public domain)
«Наша Понорниця» / «Місцеві медіа»
P.S. Шановні читачі, якщо у ваших родинних архівах збереглися старі світлини Покошичів, Понорниці або будь-які матеріали про родину Загорських чи Ходотів – надсилайте на наш Telegram-бот. Надсилайте також будь-які старі фотографії ваших населених пунктів, вулиць, історичних місць, людей. Залишайте невеличкий опис та приблизну дату зйомки. Публікуватимемо і нагадуватимемо про історію краю.