Його тіло – в шрамах, а серце – з подякою
Сергій Хирний з Понорницької громади рік тому, у травні, отримав важке поранення на Донеччині. Ворожі уламки посікли його тіло, та він вижив. Усе сталося вночі в бою. Побратими винесли його під обстрілами, і з того моменту розпочалася довга дорога: Краматорськ – Дніпро – Київ – Чернігів – рідний Іваньків.
Попри біль і п’ять складних операцій, Сергій не зламався. Сьогодні він уже вдома, проходить реабілітацію в Новгороді-Сіверському та поступово повертається до життя. Його шлях – це шлях сили, терпіння і вдячності.
“Дякую хлопцям, які витягли мене з поля бою. Дякую лікарям, які повертають мене на ноги. Юрію Кобизському, Миколі Комару, що возили в Чернігів в шпиталь, чекали там. Дякую усім, хто не забув”, – каже Сергій.
Його мама теж вдячна – Богові та побратимам сина. Але у її словах гіркота: не командування витягло Сергія, а прості люди – солдати, лікарі, волонтери.
Про військову службу, поранення, боротьбу за життя і людську підтримку – дивіться у нашому сюжеті: www.youtube.com/watch?v=kkDkmyp-QGA
«Наша Понорниця»/«Місцеві медіа»
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією