ПОЕЗІЯ ПОНОРНИЧЧИНИ. Олена Клименко
А осінь тихо йшла кленовими стежками,
Виблискуючи сяйвом теплих кольорів.
Ще ліс не стих, відлунює пташками,
Ще чути їх поодинокий спів.
І сонце крізь тумани проглядає,
Прозорістю наповнює блакить.
Граційно позолота опадає
І павутиння поспіхом летить.
Вже листопад з’явився на порозі.
Роса ранкова холодом бринить.
Зима вже близько, десь вона в дорозі.
А поки ще тепла дай, осене, хоч мить.
Фото Катерини Бази, «Місцеві медіа»
Поділитися у соцмережах
Завантажити ще...