Іваньків. Село з минулим і… надією
Колись тут, біля школи, був ставок — мальовниче місце, що пам’ятає дитячий сміх і рибальські снасті, перші побачення і відлуння свят. Він виховав не одне покоління. Та нині ставок замулився, заріс осокою й чагарниками. Школа мовчить, діти їздять до сусідніх Крисок, а будівля пустує… Болить душа — села помирають.
Але є ті, кому не байдуже. Місцевий вчитель і історик Михайло Онос, військовий Петро Надточій, що приїхав у коротку відпустку — разом із громадою мріють вдихнути в Іваньків нове життя. Розчистити ставок. Заснувати зелений туризм. Дати селу друге дихання. Адже джерел тут багато, ліс повен грибів і ягід, а поруч — краса Мезинського національного природного парку.
Можливо, саме звідси почнеться відродження. І туристи заїжджатимуть в Іваньків не випадково, а спеціально — за спокоєм, за натхненням, за історією.
youtu.be/bj4VEhApz4s?si=KmQO01Fy-Nfifl3L
«Наша Понорниця»/«Місцеві медіа»
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією